Юридичні виклики для інвесторів у сфері енергетичної інфраструктури України

◷ 11 вересня 2025 15:40

Зміст:

Енергетичний перехід в Україні супроводжується не лише новими можливостями для інвесторів, але й численними правовими викликами. Неврегульованість законодавства, обмежений доступ до ключових інфраструктурних активів та складні процедури часто стають на заваді реалізації перспективних проєктів. Юристи Fedotov&Partners надають професійний юридичний супровід у сфері енергетики, допомагаючи інвесторам орієнтуватися у складних нормативних умовах і мінімізувати ризики.

Юридичні бар’єри для інвесторів в енергетиці

Попри задекларований курс на розвиток відновлюваних джерел енергії, українське законодавство досі містить низку системних обмежень. Закони про концесію та оренду формально діють, однак ключові енергетичні активи магістральні мережі, газотранспортна система, підземні сховища газу фактично виведені з-під їхньої дії. Це створює ситуацію, коли міжнародні інвестори не можуть застосувати стандартні механізми співпраці, поширені у ЄС.

Застаріла модель управління державною власністю в енергетичній сфері була орієнтована на стримування приватизації. Сьогодні вона перетворилася на бар’єр для модернізації потужностей, залучення іноземного капіталу та імпорту сучасного енергетичного обладнання. Водночас міжнародні фінансові установи, готові фінансувати «зелені» проєкти в Україні, стикаються із законодавчими суперечностями та невизначеністю щодо захисту інвестицій.

У Європейському Союзі натомість діють зрозумілі правові механізми для державно-приватного партнерства: від створення водневих хабів до розвитку транскордонних енергетичних коридорів. В Україні відсутність адаптованих правових інструментів знижує інвестиційну привабливість та відсуває країну на периферію європейських процесів.

Правові бар’єри для розвитку енергетичних інвестицій

Однією з ключових проблем для інвесторів у сфері енергетики є невідповідність українського законодавства сучасним європейським практикам. Хоча закони про концесію та оренду формально існують, фактично вони не охоплюють основні об’єкти паливно-енергетичного комплексу. У результаті інвестори позбавлені можливості використовувати прозорі та зрозумілі механізми державно-приватного партнерства, які активно працюють у країнах ЄС.

Питання	Україна	Європейський Союз
Доступ до ключових активів	Більшість об’єктів виведено з-під дії законів про концесію та оренду	Відкриті механізми доступу через концесії, партнерства та інвестиційні моделі
Оренда енергетичних об’єктів	Побудована на застарілій логіці «стримування приватизації»	Використовується як інструмент розвитку інноваційних технологій
Модернізація та імпорт обладнання	Ускладнені процедури, правова невизначеність	Спрощені правила, орієнтовані на інвестиції та технологічний розвиток
Розвиток нових технологій (водень, мультиенергетика)	Відсутність правових механізмів реалізації	Державна підтримка та інтегровані стратегії

Втрачені можливості через правову невизначеність

Попри офіційні декларації про пріоритетність зеленої енергетики, ключові стратегічні документи залишаються лише на рівні концепцій. Наприклад, Воднева стратегія України до 2050 року так і не отримала юридичного статусу. Це означає, що бізнес не має чітких орієнтирів, на які можна спиратися у довгостроковому плануванні.

Відсутність закріплених у законодавстві правил гри призводить до того, що міжнародні партнери не бачать достатніх гарантій для інвестицій. У результаті Україна втрачає можливості для створення водневих хабів, інтеграції у транскордонні енергетичні коридори та залучення фінансування від провідних фінансових інституцій.

Втрачені можливості через правову невизначеність

У той час як Європейський Союз активно розбудовує нову енергетичну архітектуру, Україна ризикує залишитися поза цими процесами саме через відсутність адаптованої правової бази. Це створює парадоксальну ситуацію: політична підтримка є, фінансування потенційно доступне, але внутрішні бар’єри блокують реалізацію проєктів.

Як адаптація законодавства до стандартів ЄС допоможе інвестиціям в енергетику?

Щоб інфраструктура стала інструментом розвитку, а не бар’єром, Україна має здійснити комплексне оновлення правового поля у сфері енергетики. Йдеться не лише про формальне ухвалення стратегій, а про створення стабільних і зрозумілих правил гри, які відповідатимуть європейським підходам.

Ключові напрями трансформації:

Гармонізація законодавства з нормами ЄС — адаптація правил концесії, оренди та державно-приватного партнерства.
Прозорі процедури доступу до державних активів — забезпечення інвесторам можливості брати участь у розвитку ключових об’єктів енергетичної інфраструктури.
Стимулювання інноваційних проєктів — спрощення процедур для розвитку водневих технологій, мультиенергетичних рішень та модернізації наявних потужностей.
Лібералізація імпорту енергетичного обладнання — усунення надмірних бюрократичних бар’єрів, що уповільнюють реалізацію інвестицій.
Гарантії для інвесторів — впровадження механізмів стабілізації та захисту капіталовкладень, які відповідають міжнародним стандартам.

Лише системна правова реформа здатна перетворити українську енергетичну сферу на привабливий майданчик для інвесторів та забезпечити інтеграцію країни у сучасну європейську енергетичну архітектуру.

Україна має значний потенціал у розвитку відновлюваної енергетики та залученні інвестицій, однак правова невизначеність залишається головним бар’єром. Лише оновлення законодавчої бази та впровадження прозорих правил дозволять країні стати повноцінним учасником європейського енергетичного переходу. У цьому процесі критично важливим є професійний юридичний супровід: команда Fedotov&Partners допомагає інвесторам безпечно реалізовувати проєкти та мінімізувати ризики у складному нормативному середовищі.